Цьогоріч модерувати дизайн-спринт Програми буде перша організаторка в України спринту за методом Google Ventures, дизайн-стратег Оксана Гошва.
Про модераторку
Оксана Гошва на власному досвіді показала, чого можна досягти, коли вмієш генерувати ідеї, створювати чіткий план дій і втілювати їх у життя. У 21 рік їй довірили піар-роботу з відомим українським гуртом “Океан Ельзи”, а у 23 вона сама відкрила піар-агенство. Тепер Оксана володіє компаніями DOT_DOT Innovation та Hoshva PR&DGTL. Серед її клієнтів – Johnson & Johnson, Philip Morris, LG, Synevo, GIZ Ukraine, а також Kernel, Ковальська, Академія ДТЕК, Synevo, VISA та ін.
Модераторка KyivLEPP-2021 є авторкою та викладачкою курсу Innovation Management для MBA студентів Kyiv School of Economics. Задизайнила та профасілітувала перший в Україні Design Sprint (метод Google Ventures). Окрім розвитку та впливу як інноватор та дизайн-стратег, ще Оксана – тричі була на Burning Man, стала крос-континентальною плавчихою, перепливши Босфор, фінішувала марафони в Берліні, Чикаго, Лондоні, Нью-Йорку. Вона – випускниця семінару «Відповідальне Лідерство» Aspen Institute Ukraine (осінь 2018). В 2014 отримала диплом EMBA в IE Business School. У 2018 пройшла курси програми Continuing Studies Stanford University.
Шлях дизайн-мислителя
Як зазначає модераторка KyivLEPP-2021, дизайнерське мислення – це й філософія, і спосіб мислення і методологія. Воно дозволяє подивитися на проблему творчо і з урахуванням людських потреб.
Процес дизайн-мислення базується на командній роботі, постійному обміну думками та тестуванні рішень з користувачами на максимально ранньому етапі. Для команди, яка прагне віднайти справді інноваційне рішення, першочерговим завданням є налаштування процесу роботи. А за для цього необхідно пройти весь шлях дизайн-мислення.
Перший крок – Емпатія (Переживання). На ньому команди проаналізують хто є користувачем/клієнтом, для кого вони хочуть створити рішення та яку саме проблему цього клієнта вони прагнуть вирішити. Попробують уявити себе на місці тих людей, кому планують допомогти.
Другий крок – Фокусування. Команди оберуть ті аспекти проблеми, для яких вони будуть створювати рішення.
Третій крок – Генерація ідей. Команди будуть генерувати ідеї, а також валідувати їх на основі раніше розроблених критеріїв.
Четвертий крок – Прототипування. На цьому етапі учасники створять протопи, які будуть відображати їх ідеї.
П’ятий крок – Тестування. Це час з’ясувати наскільки ідея життєздатна. Учасники отримають зворотний зв’язок від користувачів рішення, прототип якого вони створили.
Команди, чиї ідеї витримають краш-тест, разом із менторами KyivLEPP-2021 розроблять поетапний план дій і далі вже безпосередньо розпочнуть втілення у життя їхніх прототипів рішень правових проблем.
“Не треба “закохуватися” в ідею, зациклюватися на конкретному чат-боті або додатку, створювати високопарні концепції інституцій чогось … Головне дуже чітко сформулювати в кого є яка саме проблема і чи справді її вирішує те, що команда хоче зробити ”, – робить висновки модераторка KyivLEPP-2021 Оксана Гошва.
Нагадаємо, що Цьогоріч у Київській практичній Програмі посилення правової спроможності (KyivLEPP) беруть участь 7 команд з України, Киргизстану, Північної Македонії, Кенії, Танзанії та Сьєрра-Леоне. Основна тема курсу – “Роль (не)юристів в екосистемі інклюзивного правосуддя”.
Програма KyivLEPP реалізується Українською школою практичних знань з питань доступу до правосуддя завдяки спільнотворенню колег з Української фундації правової допомоги, Координаційного центру з надання правової допомоги, Мережі правового розвитку, Міністерства юстиції України, правового клубу PRAVOKATOR.Kyiv та за експертної й фінансової підтримки програми “Права людини та правосуддя” Міжнародного фонду “Відродження” за участі Dot_Dot innovations, HiiL, Kyiv Legal Hackers, Pathfinders for peaceful just and inclusive societies та PilNET.