Новини

Програмна рада Київської практичної програми посилення правової спроможності пропонує дивитися на інклюзивний доступ до правосуддя як на спільну відповідальність. ЇЇ поділяє кожен, хто має бажання змінювати й творить ці зміни, зокрема, – це правники, медіатори, параюристи, соціальні працівники та інші. Параюристи стануть у пригоді там, де відсутнє розуміння того, чи лежить проблема у правовій площині, скерують до потрібного сервісу. Соціальні працівники допоможуть вирішити питання комплексно, адже у соціальних проблемах зазвичай існує юридичний контекст. Працівники ІТ індустрії, наприклад, можуть допомогти розв’язати правову проблему через технічні рішення. Цьогорічна тема Програми також ґрунтується на Цілі сталого розвитку-16, та була обрана як виклик, спроба

Про особливості функціонування юридичних клінік у Канаді розповів Анатолій Левчук, громадський радник та учасник навчального візиту української делегації до Канади навесні 2019 року. – Анатолію, розкажіть коротко, що це була за поїздка? І чому Вашу увагу привернули саме юридичні клініки? Поїздка відбулася у рамках проекту “Доступна та якісна правова допомога в Україні”. Він діє з 2014 року і його мета – покращення рівного доступу до правосуддя для населення України та підвищення рівня обізнаності населення щодо прав на отримання безоплатної правової допомоги. Делегатами стали: члени команди проекту; представники Координаційного центру з надання правової допомоги та підрозділів правових клубів “Правокатор”; представник Директорату

В ході дискусії обговорили питання викликів для громадських радників, партнерської підтримки від громадських організацій, форм співпраці з державними та недержавними провайдерами правової допомоги. До обговорення долучилися представники донорських організацій, Координаційного центру з надання правової допомоги та громадських організацій, а також безпосередньо громадські радники. Модерувала дискусію Ірина Славінська.  “Громадський радник – це провідник у світ юриспруденції, світ державних сервісів для людей, які дуже часто ігнорують такі сервіси. Дуже часто люди вирішують свої правові питання через друзів, знайомих. Тому, формулювання артикульованого запиту від громади – це перший виклик для громадського радника. Другий важливий виклик перед громадським радником – це створення довіри. Якщо запит буде

Керувати проєктами, делегувати завдання і координувати роботу між командами складно навіть у хороші дні, але це може стати майже неможливим, коли виникають непередбачувані обставини. Тут на допомогу приходять інформаційні технології. На щастя, сьогодні для управління проєктами та підвищення продуктивності команди доступна велика кількість програмного забезпечення і, так, воно може бути безкоштовним. Вам більше не потрібно планувати роботу проєкту на маленькій дошці, роз’яснювати її суть колегам та хвилюватися, чи кожен усвідомив свою роль. Враховуючи попередні результати дослідження, команда Legal IT Hub з’ясувала, що наразі дійсно існує запит на технічні рішення типу All in one. Ми підготували список, на нашу думку, найбільш

Автор: Ніна Гаєвська, менеджерка з комунікацій Мережі правового розвитку  24 березня 2020 року відбулась важлива подія для програми “Правоспроможна громада”.  Програма створює унікальну можливість для українських громад спланувати, підготувати та провести дослідження правових потреб своїх мешканців. Отримані знання та результати перших учасників програми вже допомагають у розробці місцевих програм забезпечення доступу до правосуддя, залученні місцевих та зовнішніх ресурсів для їх реалізації.  Дотримуючись усіх правил карантину, з допомогою онлайн зв’язку, зібралась програмна рада та всі учасники програми 2019 року.  Метою цієї зустрічі було познайомити учасників програми з тим, що очікує програму у 2020 році та дізнатись про напрацювання, досягнення та виклики,

Взаємодія на умовах Рro Bono має змінюватись у відповідь на сучасні виклики та повною мірою забезпечувати потреби громадських організацій у юридичній підтримці. Саме на цьому акцентували учасники засідання Програмної ради Лабораторії Pro Bono Української школи практичних знань з питань доступу до правосуддя, Tamas Barabas (PILnet Hungary), Наталя Бімбірайте (ІРЦ “Правовий простір), Микола Мирний (ZMINA) та Олександр Кульчицький (МФ “Відродження”). “У сьогоднішніх реаліях цілком зрозуміло, що роботи стає більше, і ми повинні докласти максимум зусиль для реалізації всіх проєктів. Водночас дуже важливо мислити глобально і визначити той обсяг, який ми можемо реально забезпечити, аби це було вчасно та якісно”, – наголосив 

Оскільки більшість українців у відповідь на розповсюдження COVID-19 вимушені залишатися вдома і максимально обмежити будь-які прямі соціальні контакти з людьми, ми вирішили поділитися міркуваннями, як залишатися на зв’язку і бути продуктивними у цій ситуації. Науковий факт: спілкування складається значно ефективніше, коли ви можете побачити людину, з якою розмовляєте. На щастя, сьогодні існує безліч видів програмного забезпечення для відеоконференцій, які цілком спроможні вирішити більшість із нагальних потреб у комунікаціях на відстані. Ви можете зустрітись віч-на-віч або ж і цілою групою осіб, незалежно від того, наскільки далеко ви знаходитесь один від одного. Тож пропонуємо вашій увазі колекцію безкоштовних програм з можливістю відео

Багато хто з нас опинився у ситуації, коли диван став робочим місцем, а дорога на роботу тепер довжиною у коридор. Дехто міг тільки мріяти про такий робочий процес, та коли мрії стали реальністю, чи готові ми насправді до викликів роботи з дому? Розрекламоване і, мабуть, найкраще програмне забезпечення для віддаленого користування вже багатьом відоме. Google Drive, Dropbox дозволяють зберігати і керувати своїми файлами в Інтернеті. Trello – візуально організує робочі завдання. Ви можете зателефонувати або поспілкуватися з колегами, використовуючи Skype або Zoom. TeamViewer надасть віддалений доступ до робочого комп’ютера. Але за всіма технологіями услідкувати складно. Тож, шановні партнери, просимо вас

Програмна рада Legal IT Hub Української школи практичних знань з питань доступу до правосуддя розпочинає дослідження потреб у можливих IТ-рішеннях.  Експерти Програмної ради Олександр Баранов (Координаційний центр з надання правової допомоги), Дмитро Форемний (Гаазький Інститут Інновацій у Праві (HiiL) в Україні, KyivLegalHackers) та Микола Сіома (Українська фундація правової допомоги) домовилися, що з огляду на ситуацію, що склалася із введенням карантину через COVID-19, надзвичайно актуальним стало використання онлайн-інструментів для комунікації, навчання, спільної роботи. Legal IT Hub допоможе обрати зручні інструменти, додатки за необхідними вам параметрами.  Слід зауважити, що технології покликані надавати своїм користувачам готові рішення там, де процедури здаються складними чи недоступними. Якщо

За даними Європейського центру з контролю та профілактики захворюваності , а також Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), станом на 2019 рік в Україні проживає близько 237 000 людей з ВІЛ-інфекцією, та майже 650 тисяч людей, вразливих до ВІЛ. Стигма та дискримінація (у тому числі самостигматизація) цієї групи осіб загрожує правам людини та навіть становить небезпеку для їхнього життя.  У межах Української школи практичних знань з питань доступу до правосуддя працює Лабораторія ініціатив розширення доступу до правосуддя для вразливих до ВІЛ груп населення. Лабораторія здійснює пошук, аналіз, верифікацію правових потреб та проблем у сфері доступу до правосуддя для

28 листопада 2018 року в Unit City у Києві пройшла Міжнародна конференція “Громадські радники в Україні”, в якій взяли участь українські та міжнародні експерти в галузі права, представники Міністерства юстиції, системи безоплатної правової допомоги та перші українські громадські радники. У багатьох країна світу саме громадські радники (або параюристи, як найчастіше називають їх закордоном) надають “швидку” правову допомогу жителям громад – проводять консультації, надають правову інформацію та перенаправляють до профільних юристів.  “Ми провели дослідження і запитали громадян, до кого ж вони найчастіше звертаються, якщо потребують правової допомоги. Виявилось, що це не приватні юристи і не центри надання правової допомоги, а куми”