28 листопада 2018 року в Unit City у Києві пройшла Міжнародна конференція “Громадські радники в Україні”, в якій взяли участь українські та міжнародні експерти в галузі права, представники Міністерства юстиції, системи безоплатної правової допомоги та перші українські громадські радники.
Громадські радники – це люди, що не маючи профільної юридичної освіти, можуть надавати базову правову допомогу з найбільш поширених питань у невеликих громадах
У багатьох країна світу саме громадські радники (або параюристи, як найчастіше називають їх закордоном) надають “швидку” правову допомогу жителям громад – проводять консультації, надають правову інформацію та перенаправляють до профільних юристів.
“Ми провели дослідження і запитали громадян, до кого ж вони найчастіше звертаються, якщо потребують правової допомоги. Виявилось, що це не приватні юристи і не центри надання правової допомоги, а куми”
– Іванна Смачило, заступниця Міністра юстиції України
За її словами, в умовах, коли громадяни не довіряють державі, важливо, щоб був хтось, до кого можна звернутися і не боятися, що станеться щось погане:
“Саме цими людьми і мають стати громадські радники. І я переконана, що за кілька років їх кількість має рахуватися вже не на десятки, а на тисячі”
– Іванна Смачило
В Україні історія громадських радників почалася у 2017 році, коли пройшло перше навчання громадських радників, організоване за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Станом на листопад 2018 року в Україні працювало вже 66 громадських радників з трьох наборів.
Як зазначив директор програми “Права людини і правосуддя” Міжнародного фонду Відродження Роман Романов, інститут громадських радників має стати гейм-ченджером і наблизити державу до потреб громадян.
“Розвиток юридичної допомоги починався як процес створення окремих, атомізованих ініціатив. Важливо, що сьогодні ми забезпечили їх поступ на основі синергії, змогли інституціоналізувати цей процес і залучити до нього не лише юристів, але й звичайних громадян”
– Роман Романов
“Є ставлення до права як до відірваного від життя процесу, який вигаданий десь у Києві і не відповідає реаліям. Громадські радники дають розуміння того, що право є складовою життя і за його допомогою можна вирішувати як власні побутові проблеми, так і проблеми громадян загалом. Задача радників – це перекласти суху і формальну юридичну мову на мову, зрозумілу громадянам, піднести розуміння права на новий рівень”
– Роман Романов
Конференція складалася з 5 ключових частин. На початку, після вітальних слів, громадські радники-практики розповіли про свою діяльність, історію запуску інституту та перші історії успіху команди. Під час другої панелі своїми враженнями та очікуваннями від ініціативи поділилися партнери спільноти громадських радників в Україні: Олексій Бонюк (Координаційний центр з надання правової допомоги), Євген Полтенко (Мережа правового розвитку), Альона Семикіна (радниця Міністра юстиції України) та Микола Сіома, (Українська фундація правової допомоги).
В рамках третьох панелі свої досвідом поділилися міжнародні експерти у сфері створення та забезпечення діяльності громадських радників. Майкл Отто з глобальної параюридичної мережі NAMATI розповів про світові тенденції в сфері розвитку інституту громадських радників. Досвідом Канади поділилася параюристка Нан Норман, досвідом Сьєра-Леоне – Сонія Ошо-Вільямс, Молдови – Віолетта Одаджіо, а Македонії – Сюзана Велковська.
В рамках конференції відбувся також форум-театр, під час якого учасники розглядали два кейси з діяльності громадських радників. Останньою панеллю конференції стала робота в групах за участю українських та міжнародних експертів за тематиками: “Яке місце громадських радників у сфері доступу до правосуддя?”, “Для чого об’єднаним громадам потрібні громадські радники?” та “В чому перевага громадських радників при взаємодії з вразливими категоріями населення?”.
Конференція завершилася презентацією правопросвітницької кампанії, що буде запущена разом з ініціативою “Я маю право!”, а також спільною заявою громадських радників.
“Громадські радники – це команда, яка втілює зміни. Вже зараз радники, окрім юридичної допомоги, ми реалізували більше 10 нових проектів, від розвитку медіаграмотності до запуску громадського транспорту. Громадські радники – це не лише про те, щоб допомагати, але й про те, щоб надихати”
– Констянтин Лиганенко, громадський радник першого набору