Як готуватися до суду і чи можуть громадські організації представляти інтереси будь-якої групи громадян.

Темою другого вебінару European Pro Bono Week 2020 стала “Судовий процес: до чого має бути готова громадська організація, збираючись до суду?”. Під час нього старша юристка міжнародної юридичної фірми DLA Piper Ukraine Марина Опірська розповіла про типові помилки при підготовці до розгляду справи. Нижче представлені тези її лекції:

  • При подачі заяви до суду важливо правильно сформулювати ваші позивні вимоги до відповідача, інакше суд може не прийняти таку заяву.
  • Позивач – це особа, чиї права, свободи та інтереси порушені. Ним може бути фізична особа, громадянин України або іноземець, особа без громадянства, орган державної влади, місцевого самоврядування, посадовець, ​​службова особа, а також юридична особа (підприємство, установа чи організація).
  • Громадська організація без статусу юридичної особи не може бути позивачем чи іншим учасником у розгляді адміністративних справ.
  • На практиці для суддів важливо, щоб позовні вимоги були сформульовані так, як передбачено кодексом. Законодавство дозволяє відходити від шаблонів, проте суд може суб’єктивно вирішити, що ваші вимоги сформульовані неправильно. У підсумку доведеться подавати позов заново.
  • У суді дуже педантично ставляться до того, як складена позовна заява. Наприклад, його можуть не прийняти через будь-яку формальну помилку в реквізитах – відсутність адреси організації, тощо.
  • Термін подачі заяви –  шість місяців з дня, коли ви дізналися або могли дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Можливо, в суді потрібно буде доводити, що ви подали заяву своєчасно. Відповідно, про такі докази варто подумати заздалегідь.
  • Для деяких справ термін подачі заяв може бути меншим ніж шість місяців, або навпаки більший. 
  • Всі ваші докази повинні бути зібрані на етапі подачі позовної заяви. Якщо якісь докази не вдається надати, то ви повинні вказати причину. Далі залишається тільки сподіватися, що суд дозволить їх додати під час розгляду справи. Докази, які не належать до предмета спору, не розглядаються. 
  • Апеляція може бути подана протягом 30 днів. Для цього необхідно мати на руках рішення суду. Його повинні надати протягом 5 днів після завершення засідання, проте на практиці, буває, затягують терміни видачі. Тому варто чітко дивитися дату, яка вказується при отриманні даного рішення.
  • В суд апеляційної інстанції можна надавати додаткові докази, а в суд касаційної інстанції (Верховний суд) – ні.
  • Варіанти продовження розгляду справи після Верховного суду: за нововиявленими обставинами, за виключними обставинами, звернення до ЄСПЛ (Європейського суду з прав людини), новий розгляд.

В кінці лекції спікерка відповіла на запитання учасників European Pro Bono Week 2020, представників різних громадських організацій. Так Євгеній Малецький з ГО “Чернігівська правозахисна спілка” розповів, що в їхньому місті через епідемію COVID-19 скасували безкоштовний проїзд для пільговиків (в певні години). Він вважає таке рішення місцевої влади “дискримінацією”, і хоче представляти в суді інтереси громадян, яким відмовили у безкоштовному проїзді. Але чи можливо це?

“Є така процесуальна можливість, коли позивачем виступає особа, яка захищає не свої порушені права, а права інших осіб. Однак ці випадки повинні бути прямо передбачені кодексом або законом. Ви повинні обгрунтувати це відповідно до закону”, – пояснила Марина Опірська.

У четвер о 16.00 запланована безкоштовна лекція “Договори громадської організації”, а в п’ятницю о 14.00 “Кодекс етики в ГО”. Спікери – експерти юридичних компаній Dentons і SPENSERS.

Спілкування з експертами відбудеться на платформі ZOOM. Записатися на лекцію можна за посиланням

Перший Європейський тиждень Pro Bono провели в листопаді 2019 року більш ніж в 10 містах, включаючи Париж, Мадрид, Мілан, Франкфурт і Брюссель. У Києві його організувала МО PILnet за підтримки Українська фундація правової допомоги та програми Pro Bono Lab Української школи практичних знань.

Тема нинішнього тижня: “Pro bono у відповідь на глобальну кризу”. Відзначимо, що зараз експерти різних юридичних компаній стали більш охоче допомагати ГО, розуміючи свою соціальну відповідальність і важливість підтримки один одного в період пандемії Covid-19.

Програма Pro Bono Lab курується Українською фундацією правової допомоги. Діяльність реалізується спільно з експертами міжнародної організації PILnet, ZMINA. Центр прав людини та ІРЦ Правовий простір, за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”

НАПИШІТЬ НАМ




Дякуємо!
Скоро ми зв’яжемося з вами!