Як допомогти жертвам політичних репресій отримати статус біженця в Україні – алгоритм дій від партнерів Pro Bono Lab

Адвокатка Ірина Заремба надала консультативну допомогу суспільно-політичному діячу, який шукав захисту в нашій країні, та на основі цього кейсу сформувала алгоритм дій людини для отримання статусу біженця.

Іноземці, які шукають захисту в Україні, зазвичай є жертвами політичних репресій та жорстокого переслідування у своїй країні. Вони опиняються в складній життєвій ситуації, коли на батьківщині можуть втратити свободу, здоров’я, а часом і життя, а тут їх недружньо зустрічають складні бюрократичні процедури, мовний бар’єр та невпевненість щодо своїх прав. Такі проблеми виникають як на етапі звернення по допомогу, так і на етапі адаптації до життя в новій державі: освіта, працевлаштування, реєстрація шлюбу, народження дітей, можливість вільно подорожувати. Цим людям дуже потрібна підтримка та допомога, найчастіше юридична. Тому адвокатка Ірина Заремба сформувала для програми “Лабораторія Pro Bono” Української школи практичних знань з питань доступу до правосуддя алгоритм дій людини для отримання статусу біженця в Україні. Щоб вам було зручніше, ми публікуємо як скорочений, так і повний його варіант.

Хто може бути визнаним біженцем

Даний статус відповідно до законодавства нашої країни може отримати особа, яка:

  • має обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань;
  • перебуває за межами країни громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок побоювань;
  • не має громадянства, перебуває за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до цієї країни через побоювання.

Куди звертатися

До територіального органу Державної міграційної служби України (контакти) із заявою про визнання біженцем. Така заява подається заявником або його законним представником (адвокатом) за місцем тимчасового перебування першого. Термін подачі залежить від низки причин. Наприклад, якщо людина перетнула кордон нелегально, то зробити це повинна відразу ж на кордоні. А якщо іноземець на законних підставах тимчасово перебуває в Україні, – до закінчення терміну перебування.

Перелік документів

В Державну міграційної служби України необхідно подати:

  1. Заяву про визнання біженцем (зразок).
  2. Документи, що посвідчують особу заявника (якщо відсутні або фальшиві, уточнити це в своїй заяві).
  3. Матеріали, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем (матеріали кримінальних проваджень, публікації в інтернет-виданнях і ін.).
  4. Фотокартки заявника (4 шт.) та членів його сім’ї, відомості про яких внесено до заяви.

У випадку, якщо заявнику не виповнилося 18 років, пакет документів подає законний представник такого заявника.

Адвокатка зазначає, що міграційна служба можє попросити надати додаткові документи для підтвердження обставин справи.

Терміни прийняття рішення

Попередний розгляд заяви в ДМС здійснюється протягом 15 робочих днів, потім ще протягом трьох місяців будуть вирішувати питання щодо визнання біженцем.

Весь цей час особа, яка звернулася за захистом, має право на:

– тимчасове працевлаштування;

– навчання;

– медичну допомогу;

– безоплатну правову допомогу

– проживання у родичів, готелі, орендованій квартирі або пункті тимчасового розміщення біженців;

– конфіденційне листування з УВКБ ООН та право на відвідування співробітниками УВКБ ООН.

Права біженців

У разі позитивного рішення Державна міграційна служба України протягом 15 робочих днів оформлює та видає заявнику посвідчення біженця строком на 5 років. З цього моменту іноземець отримує рівні з громадянами України права на:

  • працю;
  • провадження підприємницької діяльності;
  • відпочинок;
  • охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування;
  • освіту;
  • пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України;
  • одержання грошової допомоги, пенсії та інших видів соціального забезпечення;
  • безоплатну правову допомогу в установленому порядку.
  • направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень або особисте звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів;
  • володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;
  • оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;
  • звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
  • користування житлом;
  • рівні з громадянами України права у шлюбних та сімейних відносинах.

Сподіваємося, цей алгоритм буде корисним як людям, змушеним залишити свою батьківщину через політичні репресії і погрози, так і юристам, які допомагають їм отримати законні підстави для життя в нашій країні. А якщо у вас є досвід і експертне рішення правової проблеми, запрошуємо поділитися ними з юридичним бізнесом та громадськими огранізаціями через нашу Лабораторію Pro Bono. Пишіть нам на пошту (probono.info@gmail.com) або в Facebook.

НАПИШІТЬ НАМ




Дякуємо!
Скоро ми зв’яжемося з вами!